9 червня виповнюється
182 роки від дня народження Олексія Бутовського ( 9 червня ( ст. стиль) 1838,
с. Пятигірці, Лубенський повіт, Полтавська губернія – 25 лютого 1917, м.
Петроград) – одного із засновників сучасних Олімпійських ігор, члена
Міжнародного Олімпійського Комітету, вченого-педагога.
Народився у подружжя
штабс-капітана Дмитра Петровича Бутовського та його дружини Надії Степанівни
(дівоче прізвище Райзер). Звільнившись зі служби за сімейними обставинами
восени 1838 р., батько перевозить дружину з немовлям до свого маєтку у с.
Пелехівщина (нині Глобинського району), де і проходить дитинство Олексія.
Фінансовий стан батьків дозволив віддати сина на навчання до одного із приватних
пансіонів у Полтаві.
Отримавши гарну
підготовку, О. Бутовський вступає у 1849 р. до Полтавського Петровського
кадетського корпусу. 1853 р. кадет Бутовський переводиться до Костянтинівського
кадетського корпусу, навчання закінчує у 1856 р. у Дворянському полку
Санкт-Петербурга. У 1858 – 1861 рр. він – штатний викладач у стінах рідного
Полтавського кадетського корпусу, подальше життя проходить у Петербурзі.
Будучи вже знаним
теоретиком фізкультурного руху, О. Бутовський не тільки гаряче підтримав ідею
барона П’єра де Кубертена відновити проведення Олімпійських ігор, а й активно
включився у їх підготовку, ставши членом Міжнародного Олімпійського комітету.
Він пропагував ідею розвитку спорту через залучення широких верств населення до
занять фізкультурою. О. Д. Бутовський – автор ряду монографій та багатьох
наукових статей з тематики фізичної культури і спорту.
Відійшовши від
активної участі у суспільному житті, Олексій Дмитрович багато часу проводив у
батьківському маєтку в Пелехівщині. У 1903 р. на кошти дружини, Ганни
Василівни, побудовано Пелехівську теслярсько – токарну навчальну майстерню
Кременчуцького повітового земства. Будинок був зруйнований у 1943 р.
Ім’я О. Д.
Бутовського в радянські часи незаслужено забуто, ні меморіальної дошки чи тим
більше пам’ятника. Ідея його встановлення у Полтаві виникла у ентузіастів ще
наприкінці 90-х років XX століття. Та втілення її в життя почалося після
прийняття Виконкомом НОК постанови від 12 травня 2006 р. № 31 «Про спорудження
в Полтаві пам’ятника Олексію Бутовському». Рішенням 24 сесії 4 скликання
Полтавської обласної ради від 20 січня 2006 р. була затверджена обласна
Програма організаційного забезпечення Всеукраїнських заходів з відзначення
110-ї річниці Олімпійських ігор сучасності і виділено кошти на спорудження
пам’ятника О. Д. Бутовському. Рішенням Виконкому Полтавської міської ради від
20 вересня 2006р. № 287 «Про розміщення та спорудження пам’ятника О.
Бутовському у м. Полтаві» визначено місце його встановлення. А розглядалося
таких два: подвір’я колишнього Полтавського кадетського корпусу і майданчик
біля центрального входу до стадіону «Ворскла». Зупинилися на другому варіанті.
Погруддя О. Д.
Бутовського встановлено на гранітний постамент, на якому викарбовано напис:
«Бутовський Олексій Дмитрович 1838 – 1917», «Уродженцю Полтавщини, одному із
засновників сучасного міжнародного олімпійського руху, члену Міжнародного
олімпійського комітету з 1894 по 1900 рік від олімпійської сім’ї». Автори
пам’ятника : архітектор В. Шевченко, скульптор М. Посполітак, гранітні роботи
виконав Ю. В’ялий.
14 жовтня 2006 р.
пам’ятник відкрив президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка.
Деякі дослідники і видання вказують датою відкриття 2008 рік. Очевидно, ця
помилка пов’язана із присвоєнням ім’я Олексія Бутовського стадіону «Ворскла» –
наступною віхою на шляху увічнення пам’яті нашого славного земляка.
Джерело:
https://np.pl.ua/
0 Коментарів:
Дописати коментар