Що зміниться у виборчій системі до місцевих виборів 2020: результати обговорення

«Місцеві вибори 2020: нова система, нова територіальна основа» – це третє обговорення на тему місцевих виборів.

Цього разу у фокусі уваги нещодавні комплексні зміни виборчої системи та як вони вплинуть на вибори, які призначено на 25 жовтня 2020 року, повідомляють у пресцентрі ініціативи “Децентралізація“.

Член Центральної виборчої комісії Андрій Гевко зазначив, що місцеві вибори проходитимуть у складних умовах, адже вони вперше відбуватимуться за новим виборчим законодавством. Окрім того, додає певних складнощів і пандемія COVID-19, через яку в державі на сьогодні діють та ще продовжені на місяць карантинні обмеження.

“Ми добре розуміємо, що за таких умов непросто відбуватиметься і організація голосування, і підрахунок голосів виборців дільничними виборчими комісіями, і встановлення підсумків голосування територіальними виборчими комісіями. Тож за такої ситуації ключовою і базовою річчю має стати довіра між всіма суб’єктами виборчого процесу. Саме на встановлення такої довіри налаштовуватиме всіх субʼєктів Центральна виборча комісія”.

Олена Бойко, народна депутатка 8-го скликання, експертка, зазначила, що ці вибори будуть складними адже були внесені масштабні зміни до виборчої системи у різних напрямках.

“Стосовно нововведень у мене більше застережень, аніж позитиву. Всі експерти говорили, що зміна виборчої системи менш ніж за рік до виборів – не прийнятна. Такі ж висновки і Венеціанської комісії. І якраз рік тому був прийнятий Виборчий кодекс, а напередодні виборів вносяться зміни, які торкнулися всіх змін виборчого кодексу і не тільки. Адже зміни також були внесені в кримінальний кодекс, в закони про місцеве самоврядування, про ЦВК, державний реєстр. Це масштабні зміни, які поки що не є зрозумілими”.

Олександр Корінний, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад України, голова Новоукраїнської ОТГ з Кіровоградської області, наголосив на неприйнятності партизації на місцевому рівні.

“За 100 днів до виборів змінювати систему і більшість об’єднаних громад вперше в житті відправляти на партійні вибори. Це створення хаосу. А, додавши всі інші недоліки стосовно складності бюлетенів та інше, то, здається, хочуть зробити усе, щоб вибори залежали не від думки народу, а від певних партійних босів, – говорить Олександр Корінний, – На мою думку, партизація для місцевих виборів – це зло. І разом із імперативним мандатом місцеве самоврядування програє. Я наголошу, що це САМОврядування, і не партійні офіси мають визначати, хто буде депутатом, головою громади чи старостою. А люди – в громаді”.

Віталій Безгін, народний депутат України, зазначив, що він підтримує фінальну редакцію Виборчого кодексу, проте виступає проти партизації.

“На рівні громад 10 000 не може бути партій. До того ж імперативний мандат може призвести до партійних зловживань. Але з цим Виборчим кодексом доведеться йти в ці вибори. Я підтримав фінальну редакцію в цілому, але не підтримував правки про партизацію. Документ кращий з точки зору багатьох процедурних речей, але має наріжні камені, які навряд будуть сприяти розвитку місцевого самоврядування”.

Роман Лозинський, народний депутат України, каже, що єдиний плюс у затверджених змінах – це те, що вдалося зменшити заставу в 9 разів. Проте якщо дивитися в комплексі на новий Виборчий Кодекс, то у тому форматі, на думку Романа Лозинського, не вдасться перезавантажити місцеве самоврядування.

Ігор Абрам’юк, директор з розвитку, заступник керівника Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації громад, зазначив, що виборчу систему змінювали без урахування думки асоціацій громад. На думку експерта, така система сприятиме побудові зручного для партій місцевого самоврядування.

Джерело: "Полтавщина"